Центр Гармонія

Мир , Любов , Гармонія…

Розсилка заходів

Щоб отримувати інформацію
про заходи нашого центру,
введіть свій е-мейл та
натисніть кнопку "Підписатись"

  • Маленька святиня

До  шанованих серед волинян відпустових місць південної Волині належить село Решнівка, названа в народі „малим Почаєвом». Розташоване село на південь від Крем’янця, а прославила його чудотворна ікона Божої Матері Решнівецької, яка й дотепер знаходиться в місцевому храмі Преображення Господнього.

Село отримало свою назву, за переказами, від слова „решето», оскільки тут проживав майстер з виготовлення решет. Але я дотримуюся думки, що в основу назви покладено слово „ряшно», бо саме під такою назвою воно вперше згадується у 1463 році. Через село протікає невеличка, але бурхлива річечка Самець, яка бере свій початок поруч нього і з трьох сторін обтікає гору, на якій височить храм Преображення Господнього, ніби створює святині природний захист. Зі східньої сторони гори виразно видно її кам’янисту структуру та вхід до печери-церкви, в якій відбувались в давнину Богослужіння, нині повністю занехаяну. В середині XV ст. село належало до князів Збаразьких, пізніше Вишневецьких, а в середині XVII ст. його власницею стала українська шляхтянка, вдова Марія Савич. Будівництво мурованого храму пов’язане з чудотворним образом Божої Матері „Всіх сумуючих радість» — однієї з копій ікони Іверської Богородиці.


Перекази подають нам таку його історію. Власниця села — православна шляхтянка Марія Савич приймала в своїй хаті подорожнього ченця, який на гостинність і благочестя благословив її святим образом. Вона відчула благодать Божу від ікони, що знаходилась в її хаті, і вирішила, що місце для образу — в святині, а тому надумала збудувати дерев’яну церкву. Під час посвячення церкви 1650 року біля святого образу дістала зцілення від хвороб одна селянка.

По трьох роках в околицях з’явилась страшна пошесть, яка щоденно забирала багато людей. Вони зійшли на гору Решнівецьку, де зі сльозами на очах просили у Пресвятої Діви перед її чудотворним образом порятунку і захисту. На другий день було зауважено, що пошесть минає. З того часу і ведеться перелік аж 380 випадків чудесної допомоги вірним через чудотворний образ Божої Матері.

Сучасний храм в ім’я Преображення Господнього побудовано на горі 1759 року на кошти польського королевича Якова-Людвика, як дерев’яний і лише в 1887-1888 роках його було капітально перебудовано.

Храм Преображення Господнього — твір суто волинської архітектурної школи, розмальований в іконописному мистецькому волинському стилі, має багату внутрішню окрасу трьох іконостасів мистецького різьблення і позолоти, багато давніх ікон, інших церковних речей. Гарний опис храму залишив нам його настоятель, відомий дослідник волинської старовини другої половини XIX ст. о. Стефан Барановський.

Чудотворний образ Божої Матері має карбовану срібно-визолочену ризу зі словами: „Радуйся, всіх засмучених Радосте, 1651 рік» — це, власне, є найдавніший писаний документ до чудотворного образу.

Біля образу Божої Матері у 80-их роках XIX ст. було 122 металічні привіски, на яких зображені різні тілесні органи. Збереглося два зображення: рука і нога зі зазначеними датами зцілення — 1684 і 1687 рік. В храмі є ряд давніх Євангелій, інших Богослужбових книг. Всі чудесні зцілення були записані впродовж віків до книги, яка переховувалась в церкві, як писав о. П. Либов в 1935 році.

Але були лиховісні часи в нашій історії, коли недруги забороняли прощі до „Малого Почаєва». В спогаді о. Семена Гаюка, настоятеля недалекого храму Воскресіння Господнього в селі Лопушно, розповідається, що в 1938 році серед прочан сновигали люди в темно-гранатових поліційних мундирах, які приглядалися до всього. Були також їхні чисельні немундировані таємні помічники.

Велику наругу пережив „малий Почаїв» в добу московсько-більшовицького режиму. Вчителька Решнівецької школи Ніна Зеленко розповідає: „Пам’ятаю, як і на початку 70-их років відбувались багаточисельні прощі до чудотворного образу. Приходили з навколишніх і далеких сіл ще звечора, цілу ніч молились в храмі, чекали ранішньої урочистої служби Божої. По службі Божій відбувались величаві хресні ходи навколо церкви. Але комуністична влада розпочала шалений наступ на святиню, робила спроби зачинити церкву, зняти з реєстрації, а пізніше — звандалізувати. Як могли, боронили святиню її тодішній настоятель о. Ісидор Черватюк, староста храму Дмитро Бабовал. Завдяки їм святиня збереглась…».

Руйнівна хвиля атеїстичної системи пронеслася над душами волинян і не одну з них викинула на смітник бездуховности і безвір’я. Але чудотворний образ Божої Матері Решнівецької чекає на тих, хто прийде до нього з щирою молитвою і покаянням.

Храм вже відчинено, і перші прочани моляться перед чудотворним образом. Настоятель храму о. Василь Хомицький забирає нас до святині і показує три вівтарі, іконостаси, давні — з XVII ст. — Євангелії, хрести, чаші, плащаниці. Оглядаємо ікони, чималий архів, бібліотеку, не винищені комуністами в радянські часи.

Особливу цінність становить давня, з XVII ст., мідна чаша для водосвяття, яку дотепер використовують для освячення води. За цей час храм по вінця заповнили вірні, прочани зі Збаража, Вишнівця, Крем’янця, Тернополя і Луцька.

Рожко В. Решнівка – «малий Почаїв» В. Рожко // Свобода. – 2003. – 3 січ.

Решнівка фотогалерея

Центр “Гармонія» запрошує до паломництв святинями нашого краю.
Контакти: тел.  0685 79 72 79, е-мейл: harmoniya.org@gmail.com